На початку тижня Міжнародним валютним фондом було прийнято рішення про виділення Україні чергового траншу кредиту в розмірі 1 млрд. дол. США. Зазначені кошти пішли на зміцнення обсягу золотовалютних резервів - їх розмір збільшився до 16,7 млрд. Дол. США. При цьому, заборгованість країни перед Фондом збільшилася, до більш ніж 12 млрд. дол. США. Зазначені кошти, як і попередній транш, за даними НБУ були спрямовані в золотовалютні резерви.

При цьому, обсяг зобов'язань (як внутрішніх, так і зовнішніх) державного і приватного сектору у валюті значно перевищує обсяг золотовалютних резервів. Останнє значно звужує можливості НБУ по екстренній оперативній підтримці ринку, в разі подальшої лібералізації валютних обмежень. За даними Міністерства фінансів України, на кінець лютого із загального обсягу державного і гарантованого державою боргу (екв. 71,76 млрд.), в національній валюті було номіновано лише 31%. Також гранично високим є зовнішній борг приватного сектору (включаючи короткостроковий), що може формувати додатковий тиск на валютний ринок при збереженні негативної динаміки рахунку поточних операцій платіжного балансу. Так, за даними НБУ, за підсумками 2015-2016 рр. накопичений дефіцит рахунку поточних операцій склав 3,97 млрд. дол. США., за 2 місяці 2017 року негативне сальдо збільшилось на 399 млн. дол. США. Загальний зовнішній борг України на початок 2017 року становив 113,48 млрд. дол. США., короткостроковий - 47,04 млрд. дол. США. Крім того, значний обсяг внутрішніх активів і зобов'язань банківської системи України номіновано в іноземній валюті.

На думку експерта рейтингового агентства IBI-Rating Віктора Шулика, гривня залишається чутливою до зовнішніх шоків. При цьому, можливості НБУ щодо стабілізації валютного ринку є обмеженими.

В цілому позитивно оцінюючи збереження співпраці України і наднаціональних кредитних організацій, рейтингове агентство IBI-Rating відмічає посилення залежності країни від окремих кредиторів. В умовах обмеженого доступу до ринку публічного фондування (в т.ч. в зв'язку з високими суверенними ризиками і проведеної в минулому стресовій реструктуризацією публічного боргу), зниження чистих надходжень від економічної діяльності господарських суб'єктів (в т.ч. через блокаду транспортного сполучення з ОРДЛО) і високу ймовірність зобов'язують рішень міжнародних судів по приватним і суверенною позовами, доступ до позик наднаціональних (міжнародних) кредитних організацій ставати критично важливим фактором підтримки поза ній ліквідності. При цьому, ми не виключаємо, що в рамках продовження співпраці з такими організаціями, країна буде змушена вдаватися до заходів щодо стабілізації бюджету, зворотною стороною яких є скорочення внутрішнього споживчого попиту.