Наразі інвесторів подекуди відлякує вже звична для нас система з ФОПами. Та скоро має з’явитися альтернатива.

ІТ-індустрія в нашій країні розвивається стрімко — десятки тисяч громадян України залучені до цієї галузі, світу відомі десятки імен ІТ-компаній та стартапів родом із України. Галузь генерує близько 4% ВВП держави і демонструє впевнений щорічний ріст.

Проте не лише вражаючі темпи зростання спадають на думку при згадці про ІТ-індустрію. Є ще одна риса, яка об'єднує українське підприємництво у сфері ІТ — це залучення «у промислових обсягах» фізичних осіб-підприємців (ФОПів).

Поширеність таких моделей ведення бізнесу продиктована, насамперед, специфікою галузі: проєктний характер діяльності, орієнтованість на досягнення конкретного результату та створення продукту. Було б дивно, якби підприємці, яких залучають компанії, не користувались вигодами спрощеної системи оподаткування.

То ж я не став би таврувати це податковою оптимізацією в негативному значенні: йдеться про використання передбачених законодавством можливостей, що, загалом, відбиває сутність відносин.

Втім, хоча така практика, як правило, влаштовує і фізичних осіб-підприємців, і компанії, її навряд чи можна назвати досконалою. Йдеться навіть не про потенційні суперечки з податківцями з приводу залучення «спрощенців», а про більш значущі питання. Наприклад, структурованому у такий спосіб бізнесу може бути складно залучати іноземні інвестиції. Закордонним інвесторам нелегко сприйняти особливості нашого законодавства, навіть якщо їх супроводжуватимуть місцеві експерти. А отже, інвестори так і залишаться «потенційними».

З 2022 року в Україні має запрацювати спеціальний правовий та податковий режим для ІТ-компаній — Дія City. Спецрежим може як забезпечити низьке податкове навантаження на компанії, так і позитивно вплинути на їхню інвестиційну привабливість. З’ясуймо, як це відбуватиметься.

Що потрібно для запуску Дія City

Верховна Рада вже проголосувала за рамковий закон 1667-ІХ, яким запроваджується спецрежим. Проте народні депутати ще мають ухвалити серце реформи — податковий законопроєкт, який готується до другого читання. Окрім того, Рада має прийняти або внести зміни до низки підзаконних нормативних актів.

Законодавець, традиційно, перебуває перед вибором. З одного боку, згідно з принципами податкового законодавства, зміна правил оподаткування не повинна відбуватись пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року. Водночас, багато компаній очікують цих змін. У будь-якому випадку, ухвалення податкового законопроєкту 5376 залежить від того, як швидко чиновники, ІТ-індустрія та інші стейкхолдери дійдуть згоди щодо бажаного режиму оподаткування.

Сьогодні сторони дебатують переважно щодо двох речей: єдиного соціального внеску (ЄСВ) та корпоративного податку. Для індустрії важливо, як саме нараховуватиметься ЄСВ — від розміру мінімальної зарплати чи від усієї суми виплати. Окрім того, для ІТ-компаній актуально, як відбуватиметься корпоративне оподаткування резидентів: як обирати між податком на прибуток підприємств і податком на виведений капітал (ПнВК), і як останній функціонуватиме.

Вважаю, що законопроєкт має всі шанси на проходження, адже і державні діячі, і представники ІТ хочуть закріпити конкурентні переваги галузі, які б забезпечили її ріст та більш зрозуміле для інвесторів регулювання.

Поточні податкові умови vs податки в Дія City

У поточній версії податкового законопроєкту зафіксовані такі податкові ставки для працівників резидентів Дія City: податок на доходи фізичних осіб — 5%, військовий збір — 1,5%, і ЄСВ — 22% від однієї мінімальної зарплати. ІТ-індустрія підтримує оподаткування, встановлене на такому рівні.

Якщо ці ставки залишаться за підсумками другого читання законопроєкту 5376, то компанії, які працюють на загальній системі оподаткування, відчують значне полегшення. Зараз вони сплачують 18% ПДФО, 1,5% військового збору і 22% ЄСВ (база нарахування ЄСВ обмежена 15-ма мінімальними зарплатами).

Водночас для тих, хто залучав ФОПів-спрощенців, загальне навантаження зросте неістотно — планується додати тільки 1,5% військового збору.

Для тих, хто практикував неофіційні трудові відносини, з’явиться потужний стимул до «детінізації», адже запропоноване в Дія City оподаткування є абсолютно прийнятним. Режим Дія City практично нівелює вигоди «тіньового» працевлаштування.

Податок на виведений капітал: що це та кому вигідно

Наразі ІТ-компанії можуть сплачувати тільки один корпоративний податок — на прибуток за ставкою 18%. Як альтернативу податку на прибуток підприємств, резиденти Дія City зможуть використовувати податок на виведений капітал (ПнВК) за ставкою 9%.

У чому його переваги? Підприємства, що використовуватимуть ПнВК, не платитимуть податок на нерозподілений прибуток. Податок на виведений капітал сплачуватиметься лише тоді, коли компанія розподілятиме дивіденди або здійснюватиме операції, що будуть прирівняні до виведення капіталу.

Продовжується обговорення питання, чи буде в Дія City, поряд із ПнВК, застосовуватись податок на доходи нерезидентів (податок на репатріацію). Прийнятий у першому читанні законопроєкт податок на репатріацію не скасував. Проте в ході підготовки до другого читання стало зрозуміло, що у цій частині законопроєкт потребує суттєвих змін. Втім, навіть якщо і буде ухвалене рішення про «комбінування» ПнВК і податку на репатріацію, я переконаний, що законодавці докладуть зусиль, щоб таке поєднання не стало «вбивчим» для привабливості режиму Дія City.

Експерти ще обговорюють деталі переходу з податку на прибуток на ПнВК. Найімовірніше, будуть передбачені перехідні положення, які враховуватимуть відмінності в режимах оподаткування і убезпечать резидентів Дія City від подвійного оподаткування. Водночас для резидентів Дія City планується і можливість зворотного переходу — з ПнВК на податок на прибуток.

Варто зауважити, що компанії матимуть «ліміти» на співпрацю з ФОПами: очікується, що виплати платникам єдиного податку, які перевищуватимуть 50% витрат компанії (у 2024 році), а починаючи з 2025 року — 20% витрат, будуть оподатковуватись ПнВК. Проте в мене є великий сумнів, що у компаній буде потреба у масштабному використанні ФОП-моделі, адже умови в Дія City є привабливими.

Оподаткування дивідендів

Щоби стимулювати ІТ-індустрію в Україні, учасникам компаній в Дія City планують запропонувати і додаткові пільги щодо оподаткування дивідендів. Зараз доходи у вигляді дивідендів оподатковуються ПДФО за ставкою 5% або 9% (в залежності від статусу особи, яка виплачує дивіденди) та військовим збором за ставкою 1,5%.

Наразі обговорюється запровадження норми, згідно з якою не включатимуться до оподатковуваного доходу платника податку дивіденди, нараховані резидентом Дія City, якщо таким резидентом Дія City не здійснювалась виплата дивідендів протягом двох останніх років.

Вигоди для компаній та держави

Загалом режим Дія City може закріпити репутацію України як ІТ-destination або ІТ-резиденції. Наразі інвесторів подекуди відлякує вже звична для нас система з ФОПами. Але коли ІТ-компанії матимуть альтернативу у вигляді Дія City, це дозволить їм вибудовувати зрозумілу іноземним інвесторам прозору структуру залучення спеціалістів (завдяки гіг-контрактам, прозорому найму тощо), що має привабити іноземні інвестиції.

З боку шановних представників контролюючих органів (які виступають з консервативних позицій) звучали побоювання, що новий режим призведе до зменшення податкових надходжень до бюджету. Тут варто було б уточнити: чинне законодавство навіть у теперішньому вигляді дає безліч можливостей здійснювати діяльність, не наражаючись на «зайве» оподаткування. Відтак, надходження точно не зменшаться, а можуть і зрости — через збільшення бази оподаткування. Окрім того, варто пам’ятати про доволі чіткі вимоги отримання резидентства Дія City та про контроль з боку держорганів.

Взагалі, режим Дія City варто було б запровадити просто лише тому, що він є проявом здорового глузду і може стати прикладом рідкісного для нашої країни явища, коли практики, що довели свою успішність та ефективність у реальному житті, закріпляться на рівні закону і розповсюдяться на інші сфери.

Джерело: https://biz.nv.ua
_____________________________