Валютний ринок
(Автор – Максим Давлад, провідний експерт Управління казначейства та фінансових
установ АТ «ОТП Банк»)

Міжбанківський валютний ринок України розпочав рік помітними коливаннями в межах USD/UAH
26,20-27,70, оскільки ситуативний надлишок пропозиції валюти (здебільшого через святкові дні і
подвоєні заходи експортної виручки) змінювався істотним дефіцитом на фоні виводу дивідендів
та, особливо, в періоди відшкодування ПДВ. НБУ намагався нівелювати різкі коливання за
допомогою проведення аукціонів та інтервенцій за запитом найкращого курсу. Загалом, за перший
квартал регулятор провів 18 аукціонів, а обсяги купівлі/продажу валюти на них були майже
ідентичними на рівні USD 280 млн.

В лютому - березні міжбанківський ринок був більш збалансованим, незважаючи на блокаду
ОРДЛО, що, теоретично, могло негативно вплинути на курс гривні.
Поступова лібералізація валютного ринку, зокрема, пом'якшення вимог щодо купівлі валюти
банками на МВРУ для власних потреб, а також скасування збору до Пенсійного фонду з операцій
купівлі готівкової валюти, призвели до зближення котирувань міжбанківського і готівкового ринків
та збільшення ліквідності.

Сценарії динаміки національної валюти України та відсоткових ставок
(Автор – Юрій Олексієнко, менеджер з управління активами ТОВ «КУА «ОТП Капітал»)

Сценарій 1 (оптимістичний, базовий)
Виконання Україною плану дій, зазначених у новому меморандумі МВФ, а саме впровадження
реформ, дозволить отримати наступні транші: до кінця 2017 року уряд планує отримати додатково
4,5 млрд дол. США: в травні – 1,9 млрд дол., у серпні – 1,3 млрд дол. та в листопаді – 1,3 млрд
дол. Експерти не очікують, що Верховна Рада встигне прийняти необхідні закони (об’єднання ДФС
і митниці, обіг земель, розширення повноважень НАБУ) для отримання чергового траншу у травні.

Проте це не буде мати негативного впливу на курс гривні.

Неочікувано більший притік валютної виручки від експортерів металу, сезонне припинення імпорту
газу та інфляція в рамках очікувань НБУ будуть сприяти укріпленню гривні на міжбанківському
ринку орієнтовно до 26 грн/дол. США в кінці квітня - на початку червня, що дозволить НБУ
продовжити програму подальшого зниження облікової ставки. Ставки дохідності ОВДП з
погашенням у 2019-2020 рр. продовжать зниження до кінця року до орієнтовного рівня 13,5%
річних. Загострення політичних дебатів протягом бюджетного процесу у жовтні-листопаді вже є
традиційним та може привести до тимчасової політичної дестабілізації, що сприятиме росту курсу
долара США до рівня 26,5-27,5 грн/ дол.

Сценарій 2 (песимістичний)

Відсутність вчасного виконання плану дій, зазначених у новому меморандумі МВФ, а саме
впровадження реформ протягом квітня-липня, зокрема пенсійної реформи, обігу земель, затримка
плану приватизації ДП, можуть відтермінувати отримання двох чергових траншів від МВФ, що у
свою чергу затримає отримання фінансування і гарантій від США та ЄС. Цей факт матиме
негативний вплив на ділові очікування та інвестиційний клімат у країні, а також стимулюватиме
ріст інфляції внаслідок девальвації національної валюти. Можливе загострення політичних дебатів
протягом періоду звітності Кабінету Міністрів у квітні та продовження лібералізації валютного
регулювання від НБУ може створити додатковий негативний короткостроковий тиск на курс валют.
Зазначені ризики спонукатимуть експортерів затримувати продаж валютної виручки, що скоротить
її надходження у банківську систему.

В результаті сукупної дії вказаних факторів курс долару США на міжбанківському ринку може
зрости до орієнтира 27,25-27,5 грн/дол. вже у квітні. Інфляційний тиск за рахунок девальвації
національної валюти спонукатиме НБУ відмовитися від подальшого зниження облікової ставки.
Ставки дохідності за ОВДП з погашенням у 2019 і 2020 роках залишиться на рівні, близькому до
15,7%.

Макроекономічні показники
(Автор – Владислав Мотузинський, заступник начальнику відділу оцінки та перевірки
майна АТ «ОТП Банк»)

Споживча інфляція у березні 2017 року становила 15,1% р/р. Фактичне прискорення споживчої
інфляції (з 12,4% у грудні 2016 році) було очікуваним та разом з тим дещо нижчим за траєкторію
прогнозу Національного банку. Національний банк залишив незмінними прогнози інфляції на 2017
– 2019 роки – на рівні 9,1%, 6,0% і 5,0% відповідно. Прогнози інфляції залишаються в межах
оголошених цільових орієнтирів (8% ± 2 в. п. – на 2017 рік, 6% ±2 в. п. – на 2018 рік та 5% ± 1 в. п.
у 2019 році та надалі)

У IV кварталі 2016 року зростання реального ВВП прискорилося до 4,8% р/р, перевищивши
очікування Національного банку. За підсумком усього року ВВП зріс на 2,3% р/р. Як і
передбачалося, найбільшу підтримку економіці в 2016 році надало прискорення зростання
інвестицій (до 27,1% р/р у IV кварталі). Водночас, внутрішній споживчий попит послабився. У І
кварталі 2017 року зростання ВВП у річному вимірі сповільнилося. За прогнозом НБУ у 2017 році
зростання економіки уповільниться до 1,9%. У 2018-2019 роках зростання ВВП прискориться до
3,2% та 4,0% відповідно. Визначальним фактором для економіки стало призупинення
транспортного сполучення на Сході країни та захоплення підприємств на території ОРДЛО. Це
зумовило падіння випуску гірничо-металургійної продукції, а також погіршення динаміки суміжних
видів діяльності.

Унаслідок незначного дефіциту зведеного платіжного балансу в січні - лютому (0,2 млрд дол.
США) та здійснення в березні платежів з обслуговування та погашення державного та
гарантованого державою боргу в іноземній валюті, міжнародні резерви знизились до 15,1 млрд
дол. США станом на кінець І кварталу 2017 року (або 3,2 місяця імпорту майбутнього періоду).
Однак отримання на початку квітня четвертого траншу за програмою розширеного фінансування
(EFF) МВФ і другого траншу макрофінансової допомоги ЄС дало змогу збільшити резерви до 16,7
млрд дол. США станом на 5 квітня 2017 року. Завдяки високому врожаю попереднього року та
поліпшенню зовнішньоекономічної кон’юнктури високими темпами зростав експорт продовольчих
товарів та металургії. Це було ключовим фактором скорочення дефіциту поточного рахунку в січні
- лютому 2017 року до 0,5 млрд дол. США.

У квітні НБУ відновив процес пом’якшення монетарної політики. Так, з 14 квітня 2017 року НБУ,
вперше з жовтня минулого року, знизив рівень облікової ставки – на 1 в. п. до 13% річних.

Сировинні ринки
(Автор – Владислав Мотузинський, заступник начальнику відділу оцінки та перевірки
майна АТ «ОТП Банк»)

Світова цінова кон’юнктура для українських експортерів у ІV кварталі, як і очікувалося, суттєво
поліпшилася. Індекс цінової кон’юнктури для українських експортерів (ЕСРІ) за ІV квартал зріс на
4,1% кв/кв (8,8% р/р). Основний внесок у його зростання зумовили динаміка цін на сталь, залізну
руду, соняшникову олію та добрива. Ціни на зернові стабілізувалися на низькому рівні.

З початку IV кварталу 2016 року ціни на сталеву продукцію в різних регіонах світу зросли головним
чином під впливом збільшення витрат на сировину, насамперед, коксівне вугілля та залізну руду.

До середини грудня ціни на сталеву продукцію продовжували зростати та досягли свого
найвищого рівня за останні два роки. Головними причинами стрімкого зростання цін на коксівне
вугілля стало скорочення обсягу пропозиції через закриття китайських шахт у рамках державної
політики ліквідації надлишкових потужностей, повені у вугледобувних районах Китаю та
зменшення виробництва й експорту в Австралії і Північній Америці. У результаті ціни на коксівне
вугілля досягнули максимальних позначок з 2013 року.

Світові ціни на зернові на початку 2017 року зростали попри рекордні врожаї під впливом:
несприятливих погодних умов (посуха в Бразилії, морози без снігу в ЄС тощо), що спричинили
побоювання щодо нового врожаю; сезонного збільшення попиту на пшеницю високої якості в
другій половині маркетингового року (у тому числі, українську та російську). Активний попит на
ринку наразі спостерігається з боку Алжиру та Єгипту; скорочення експорту кукурудзи Бразилією
на тлі стійкого попиту (у 2016 році через посуху валовий збір кукурудзи був найнижчим за останні
п'ять років - 67 млн тон, що на 21% менше, ніж рік тому). Світові ціни на нафту з початку IV
кварталу 2016 року перебували під тиском очікувань учасниками ринку перспектив виконання
домовленостей країн-членів ОПЕК щодо скорочення виробництва нафти, а також тимчасового
зниження запасів нафти і нафтопродуктів у США. Коливання становили від 47 до 52 дол./бар.

На початку 2017 року ціни на сталеву продукцію у різних регіонах світу зростали через: суттєві
витрати на сировину, зокрема залізну руду; активізацію внутрішнього попиту Китаю після
завершення новорічних свят, спрямованого здебільшого на поповнення запасів. Подорожчання
сталевої продукції у Китаї підштовхнуло до зростання ціни на цю продукцію в інших регіонах світу;
дія антидемпінгових мит, насамперед, у Європі, які попри зростання обсягів виплавки сталі дали
змогу утримуватися цінам на відносно високому рівні; укріплення національних валют у низці країн
– світових виробників сталі, зокрема в Індії, Росії, Кореї.

Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції в Україні в січні-лютому 2017 року, відповідно
до даних, опублікованих Державною службою статистики України, скоротився на 1,7% порівняно з
показником за аналогічний період роком раніше. Зокрема, сільськогосподарські підприємства за
звітний період скоротили виробництво на 2,1%, а населення - на 1,4%. У 2016 році зростання
обсягу сільгоспвиробництва склало понад 6%.

Експорт соняшникової олії з України в лютому 2017 року склав рекордні для даного місяця 441,7
тис. тон, знизившись, проте, на 5% порівняно з показником січня 2017 року. Всього за першу
половину 2016/17 МР (вересень-лютий) з України було експортовано 2,7 млн тон даної продукції,
що на 23% перевищує результат аналогічного періоду сезоном раніше і є історичним максимумом.
За підсумками 2016/17 МР обсяг експорту української соняшникової олії складе не менше 5,2 млн
тон і перевищить попередній рекорд (4,5 млн тон), досягнутий у попередньому сезоні.

У 2016 році агропромисловий комплекс України генерував 35,3% всієї зовнішньої торгівлі країни
проти 31,8% за підсумками 2015 року. Про це заявив перший заступник міністра аграрної політики і
продовольства України Максим Мартинюк. Він зазначив, що обмеженням для нарощування
експорту в АПК може стати зниження попиту КНР, на ринок якої в 2016 р. Україна поставила
продукції на 1,83 млрд дол. США, а також повільне відновлення обсягів поставок на зовнішні ринки
продукції тваринного походження.

Україна станом на 15 березня 2016/17 МР експортувала 30,83 млн тон зернових культур. Про це
повідомила прес-служба Міністерства аграрної політики і продовольства. Зокрема, поставки
пшениці до звітної дати склали 13,97 млн тон, ячменю - понад 4,7 млн тон, кукурудзи - 11,91 млн
тон. Крім того, експорт борошна досяг 267,8 тис. тон, з яких 266,7 тис. тон склало пшеничне
борошно.