і очевидно, в коротких презентаціях - ще більше. В будь якому випадку це мета – представити повний ландшафт вже наявних розробок для промисловості, але також можливостей розвитку в області 4.0 – Smart Factory.
В цьому контексті цікаво порівняти наш стан – з сусідами. На днях, колеги з IDC-Ukraine підкинули дуже цікаву для цієї задачки публікацію – «Как Vibrobox учит искусственный интеллект работать в заводских цехах».
Кейс описаний просто чудово – як з точки зору контент-маркетингу, надання важливих деталей, так і для розуміння всього контексту справжніх інновацій в сфері 4.0. В певному сенсі, він кращий і більш відповідний 4.0, ніж все, що ми маємо в Україні. Щоб переконатись в цьому, давайте його розберемо по класичним складовим хорошого business case – тим більше, що всі вони тут напрочуд добре представлені. Певні речі про нашу відповідність ми будемо додавати від себе – для того щоб стимулювати дискусії які в нас будуть ось-ось,14 грудня
1. Проблема та потреби замовника
В фокусі кейсу – область predictive maintenance (предиктивне обслуговування), - та сама головна річ, що фігурує у всіх західних звітах, як найближчий пріоритет в дорожній карті 4.0. Але якщо на Заході це стосується всіх аспектів обслуговування в силу вартості робочої сили, то в статті мова більше за 1 вид обслуговування – вібродіагностику. Представлення фігури та цитати замовника (buyer persona) яскраво свідчить про реальну проблему саме в області вартості такого обслуговування.
Український контекст: поки що крім АМКР, - дуже мало замовників говорить публічно та відкритим текстом про зниження вартості обслуговування і тим більше в області predictive. Хоча собівартість «взагалі» – це є бізнес-драйвер №1, на якому фокусуються всі наші СЕО. Але на даний момент, знову ж - крім АМКР, ми не знаємо будь яких нових розробок в цій області для промисловості. А посилання на неефективність західних практик в статті 1:1 релевантне й для України.
Ідеї для інноваторів: потрібен більший та цілеспрямований фокус на області maintenance. Вона дійсно багатогранна і тут є великий простір для розвитку в 4.0.
2. Масштаби проблеми – ринок
Детально ці речі не прописані, але окремі деталі є. Зрозуміло, що є проблема сьогодні для великих підприємств в силу нестачі спеціалістів по вібродіагностиці та вартості відповідного обладнання, але тим більше це проблема для невеликих підприємств де є всього декілька КІП-вців на весь цех чи завод. Отже, це – суттєва проблема для всього ринку, де її вирішення веде до економії десятків – сотень мільйонів доларів (з урахування наслідків несправностей та простою).
Український контекст: ситуація аналогічна. Однак в Україні ситуація розвивається більш драматично. Недавно ми писали про кадрову катастрофу, яка вже на порозі. Це в 1:1 стосується і цехових команд обслуговування АСУ ТП та обладнання. Як свідчить наш замовник з великого підприємства «...вони звільняються цілими бригадами. Й далі – на Польщу».
Ідеї для інноваторів:
Наскільки ви фокусуєтесь на аналітиці в ваших бізнес-кейсах? На сьогодні є маса "ввідних даних" – як аналітичних звітів, так і готових історій успіху в 4.0 по самим різним областям. Бізнес-кейс – це початок бізнес-плану, початок розробки будь-чого. І саме там має бути аргументована необхідність нового продукту і на основі ринкової аналітики. А в ній, нескінченне джерело ідей – це наші замовники. Знаючи деяких з них, можемо запевнити, - ідей розвитку та масштабування інновацій там дуже багато. Максим Романов з АМКР розкаже про свій проект 14 грудня.
Безумовно, згадана кадрова проблема має пряме відношення до maintenance (ТОіР, - Технічне Обслуговування і Ремонт). АППАУ готова кооперуватись з замовниками та нашими інноваторами, хто візьметься детально проаналізувати загальний стан та сценарії розвитку в цій області по Україні.
3. Рішення 4.0
Рішення кейсу – класичне для 4.0 – воно лежить в області обробки даних. Дуже яскраво виділена та показна складова науки, - власне як і походження стартапу – саме зі сфери науково-прикладних розробок. Це те, що ми неодноразово так само підкреслювали в своїй аналітиці – саме в області обробки даних (data science) лежить область проривних інновацій. Vibrobox – класичне рішення для 4.0 – smart датчик, обробка сигналів, хмарний сервіс. Ніяких додаткових контролерів чи приборів, ніяких суперкваліфікованих спеціалістів. Все – Simple. Easy. Fast. – і що важливо, значно дешевше, ніж аналогічні рішення 3.0.
Український контекст: в даному кейсі важливо зазначити, що стартап походить з комбінації {ВНЗ (Наука) + інвестори ІТ}. В Україні на цей момент ми не знаємо жодного успішного стартапу, який би використовував досягнення української науки в області data science та штучного інтелекту для української промисловості. Можливо, щось робить науковий парк «Київська політехніка», однак інформації від них жодної не поступає. Підхід «від науки» також контрастує з практиками інтеграторів, які як правило, щось роблять під наступний проект – але це навряд чи можна вважати повноцінним R&D, - таких відділів просто немає в більшості українських інтеграторів. Що стосується ВНЗ – то ситуація справді сумна, - деградація та відірваність від ринку більшості з них, як і недовіра до них інтеграторів була для нас очевидною у Львові.
Ідеї для інноваторів:
Наука та освіта - це безумовно, болюче місце для всіх нас – перших інноваторів 4.0. Що сьогодні представляє українська наука, де перші інноватори 4.0 від них, хто готовий інтегруватись в 4.0 та якому статусі? – деякі відповіді будуть в доповіді Академії наук,14 грудня. Чекаємо з нетерпінням.
Інший наш посил до всіх інвесторів. До цього часу ми майже не бачимо проектів, направлених на підтримку української промисловості. 90% проектів націлені на розвиток ІТ, як самодостатню галузь. В останні роки деякі зміни можна бачити у напрямку Smart City та Smart Agro. Але нічого не бачимо по Smart Factory. Між тим, за нашими оцінками потенціал Smart Factory в рази більший, ніж всіх інших областей разом взятих. Вітчизняне машинобудування в 2012 мало оборот 12 млрд доларів, ІТ – тоді було на рівні 1 млрд. Зараз про це якось замовчують, - адже прийдеться пояснювати чому ми впали до 3-4 млрд, та що зробив уряд щоб допомогти своїм виробникам переорієнтуватись з СНД на інші ринки. Але можливо, пора щось змінювати в оцінках та пріоритетах розвитку економіки?
4. Альтернативи - новизна ідеї
Рішення Vibrobox класичне для 4.0 – і хоча область predictive maintenance & data science є №1 у всіх звітах про 4.0 для промисловості, очевидно, що даний стартап добре вивчив конкурентну ситуацію (принаймні в області 3.0) та претендує на новизну в цій сфері.
Український контекст: знання ринку та конкурентної ситуації – біда більшості українських стартапів, - особливо тих, хто намагається зайти в область промислових applications. Часто вони взагалі не цікавляться тим, що вже є на ринку й погано розуміють промислових замовників. Між тим - промислові ринки набагато більш консервативні та мають більші бар’єри входу. Зокрема, на круглому столі в HUB 4.0, 5 грудня, наші великі підприємства ясно сказали: щоб стартапи змогли зайти на їх територію – і на противагу великим брендам (в області hardware), які вже там є – шанси дуже малі. Причина – високі ризики та вже прийнята політика уніфікації ПТК. Зрозуміло, що можливим шансом може бути тільки проривна технологія – і такі, як АМКР, вже 100% на це налаштовані.
Звісно, ми не маємо всієї картини нашого ринку та наших стартапів. Але зі всіх відвіданих конференцій, ми єдиний раз чули ясний фокус на конкурентному аналізі – Максим Гербут в Дніпрі на TechFest сказав: «Ми відслідковуємо – моніторимо понад 30 конкурентів у своїй області на світовому ринку».
Ідеї для інноваторів:
Ми не зовсім поділяємо думку про «неможливість» входження – і Vibrobox, також згаданий PassivDom є яскравими прикладами, що так і є – коли це справжня та потужна пропозиція цінності, - всі двері відчиняються. В АППАУ та русі 4.0 ми готові максимально кооперуватись з інноваторами 4.0, щоб краще адаптувати їх пропозицію цінності для Smart Factory ще на ранньому етапі розробки бізнес-кейсу.
Якщо вже про конкуренцію, - то неможливо не згадати тут за регіональний, конкурентний контекст. Наші ІТ настільки позиціювали себе в мас-медіа як «топ-топ», що загальні рейтинги в порівнянні з сусідами якось вже ніхто й не розглядає. Насправді і в ІТ, і особливо коли беремо інші хай-тек Україна значно в чому поступається і білорусам, і росіянам. Наприклад, росіяни давно створили центр прототипування, що є одним з головних напрямків 4.0 для машинобудівників. В нас, ми зараз гарячково шукаємо бодай одного експерта, хто може достойно розказати про ці речі для промисловців – хоча 3D провайдерів в Україні вже, здавалось би, вистачає.
5. Справжній R&D
Кейс Vibrobox – про справжній R&D в області 4.0. Всі риси – від створення стартапу та залучення інвестицій, складову research, методи розробки і т.п. – дуже добре знайомі всім хто близький до ІТ. Напроти, те що його відрізняє від українських реалій – 100% орієнтація на промисловість.
Контекст та Ідеї для інноваторів: про контекст тут зайве говорити – він драматичний для українських підприємств зі всіх хай-тек. Тому ще раз і ще раз – саме ІТ-галузь показує, як потрібно відноситись до інновацій, тут наших власних прикладів, кейсів, та бізнес-практик – вже вистачить на всіх інших хай-тек з головою. Хотілось би лиш звернути увагу наших інтеграторів АСУ ТП на те, що їх позиція, з їх досвідом – найкраща для того, щоб пропонувати ринку інновації в 4.0. Але для цього, вони мають кардинально переглянути своє розуміння R&D – зараз, як окремий напрямок (=ресурси та інвестиції), це є можливо в 5-7 інтеграторів. Готуйте питання для Infocom на 14.12 – вони саме з таких.
6. Інші важливі для дискусії моменти, що показані в кейсі Vibrobox
Багато інших цікавих моментів в цьому кейсі, що наразі часто дискутуються в АППАУ та в русі 4.0:
Склад команди R&D: при заданому ноу-хау та моделі (від науки), ключовим активом в реалізації стають спеціалісти в data science. Добре показана кадрова проблема в цьому плані.
Універсальність рішення: майбутнє – за відкритими API
Рівень зарплат vs перспективи та кваліфікація: в даному випадку все ж підігнано під ІТ-ринок. Цікавим є дискурс про важливість інших навичок – не тільки програмування.
Ідеї для інноваторів: кадрова політика гравців ринку часто обговорюється в АППАУ в останні роки і для цього ми робимо окремі конференції з ВНЗ та чимало круглих столів. Останні інсайти львівської конференції полягають в тому, що … цієї політики просто немає. Знову ж до цієї думки нас підвів досвід львівського (та інших) ІТ-кластеру. Львів'яни здатні планувати та прогнозувати щорічний вихід спеціалістів ІТ У свою галузь, просто тому, що львівські ІТ компанії давним давно створили відділи HR, де є системна, планомірна робота з підготовки кадрів. І створений львів’янами перший курс IoT на базі львівської політехніки є не чим іншим, як результатом цієї співпраці - і великої еко-системи, - яка тривала роками.
Більшість наших українських хай-тек в цьому відношенні – це типовий постсовок перш за все на рівні ментальності: готового спеціаліста хочуть «на завтра», а те хто його має готувати, де і як – «не моя справа». Зміни тут необхідні перш за все в головах керівників.
Для пошуку виробників і дистриб'юторів, експортерів і імпортерів товарів і послуг в Україні і за кордоном - скористайтеся базою даних компаній "КОМПАСС Україна": Безкоштовна версія www.demo.kompass.ua
