Проєкт «Штучний біль» реагує на актуальні проблеми та ситуації, які конституюють Україну як країну, як народ, як геополітичну точку на світовій мапі.
Концепція виставки спирається на неминучу детермінованість сьогодення минулими рішеннями, тяглістю одних ситуацій та динамічним розвитком інших.
Польською мовою «мистецтво” звучить як «штука». Для української мови «штучне» — те, що створено людиною, а також те, що може бути несправжнім, неживим. Проте митець нівелює загрозу останнього своєю здатністю чітко артикулювати у творчості те, що для інших залишається не окресленим живим матеріалом, і зберігає зв’язок з живим болючим нервом дійсності.
Кураторка виставки та директорка центру сучасного мистецтва «ЄрміловЦентр» Наталія Іванова зазначає: «Мистецька рефлексія сьогодні спрямована на відображення крихкого становища українського суспільства, де є зухвала анексія Криму, сепаратистські виступи на Донбасі, зовнішнє втручання на Сході та активність ультраправих рухів в середині країни. Це теми, які болять і болітимуть, навіть незважаючи на те, що за шість років ми якось «змирились» з певним станом речей, навчилися жити з цим, не так бурхливо і емоційно реагуємо. Але є митці, і їх роботи час від часу повертають нас до цих події, знову привертають нашу увагу, знову нагадують про те, що болить…».
За концепцією виставки саме голос митця здатен артикулювати ознаки часу: «Митець відчуває соціальний ефір, яким все пронизано, соціальні токи, які насичують інформаційний простір. Він — медіум, прогностик, візіонер. Його художня відповідь на реальність може бути агресивною, меланхолічною, ескапічною тощо — тією, яка відкликається на потреби часу, здатна виразити його симптоми, викарбовує його біль».
Роботи підібрані як калейдоскоп досвідів і утворюють одне напружене поле переживань, спрямованих на діалог або самозаглиблених: «Темами самоідентифікації на політичному тлі історії сучасне українське мистецтво не вичерпується. <…> Експерименти та знахідки виплавляють нові полідискурсивні, неоміфологічні форми».
Однією з місій проєкту є підтримка міжкультурного діалогу України та Польщі, які мають певний спільний історичний досвід та історію. «ЦСМ “ЄрміловЦентр” і центр сучасного мистецтва “Знаки часу” в Торуні (Польща) мають багаторічний досвід співпраці. Три роки тому, у 2017 році, в ЄрміловЦентрі ми презентували польське мистецтво з колекції Центру сучасного мистецтва “Знаки часу”. Потім спільно з Кшиштофом Бяловичем працювали над проектом “Штучний біль”, і польські глядачі мали можливість побачити українське сучасне мистецтво з квітня по вересень 2020 року. У листопаді роботи художників повернулись до Харкова, і тепер ми раді представити цей проєкт у себе в ЄрміловЦентрі», — як зазначає Наталія Іванова.
Учасники виставки: Гера Артемова, Юрій Вишняков, Артем Волокітін, Костянтин Зоркін, Тарас Каменной, Віталій Кохан, Владислав Краснощек, Сергій Лебединський, Белла Логачова, Тетяна Малиновська, Микола Маценко, Роман Михайлов, Роман Мінін, НАЦПРОМ (Олег Тістол, Микола Маценко), Микола Носок, Юлія По, Роман Пятковка, Даніїл Ревковський та Андрій Рачинський, Віктор Сидоренко, Оксана Солоп, Владислав Юдін
Куратори: Кшиштоф Бялович, Наталія Іванова
Архітектор експозиції: Костянтин Зоркін
Партнер проєкту: ABRAMOVYCH.ART
________________________
Для пошуку виробників і дистриб'юторів, експортерів і імпортерів товарів і послуг в Україні і за кордоном - скористайтеся базою даних компаній "КОМПАСС Україна": Безкоштовна версія www.demo.kompass.ua