Репрезентація лендарту в галерейному просторі — завдання не з простих. Саме тому організатори виставки “Більший простір”, яка з 18 червня до 10 липня відбулася в ЄрміловЦентрі (Харків), підійшли до його вирішення нестандартним чином. Ця виставка — проект лендарт симпозіуму “Простір покордоння”, заснованого художницею Ганною Гідорою, котрий щорічно проходить поблизу села Могриця Сумської області, на крейдяному плато, багатому археологічними знахідками, біля скіфського та слов’янського городищ. За двадцять два роки існування Могриця стала лендарт-лабораторією, де досліджується взаємодія мистецтва із ландшафтом, і нині існує як платформа для різноманітних художніх практик та обміну досвідом митців із усієї країни. Симпозіум поза комерцією та традиційною галерейною аджендою.

Акумулюючи досвід і трансформуючись подібно до організму, “Простір покордоння” набуває здатності до саморефлексії і усвідомлення потреби в розвитку і оновленні. Із кожним новим симпозіумом варіюючи коло учасників і відповідно наповнюючись новими змістами, простір Могриці розширюється, не змінюючи при цьому своїх фізичних параметрів. Внаслідок експерименту з новим форматом (кураторські групи і ряд нових учасників, раніше не причетних до лендарту), коло використаних художниками медіумів та охоплених проблем суттєво розширилось. До звичних вже лендарт творів та перформансів у природному оточенні додалися інсталяції, соціальні інтервенції, зросла кількість фото, аудіо та відеоробіт.

Бажаючи відійти від традиційного для симпозіуму формату виставки-звіту, куратори проекту в ЄрміловЦентрі (Наталія Маценко, Віталій Кохан, Костянтин Зоркін, Станіслав Туріна) прагнули, щоб “Більший простір” став продовженням резиденції, етапом в осмисленні досвіду в інакшому контексті. Експозиція мала на меті показати, як простір стає більшим за рахунок збагачення у смисловому полі. Дослідити маршрути, за якими щороку перезнаходиться ідентичність місця та ідентичність самих учасників симпозіуму в цьому місці. Як відбувається переусвідомлення мистецьких проблем через колективний та особистий досвід у ситуації, де розмиваються межі художнього поля як такого. Виставка стала черговим субпростором у символічному просторі Могриці, доповнюючи перелік його топосів.

Уникаючи використання фотодокументації як звичного і найпростішого способу показати створені на резиденції роботи, організатори виставки запропонували бажаючим учасникам натомість створити нові роботи, що осмислювали б ландшафт могрицького крейдяного плато (те тривалий час був закинутий нині кар’єр) та в цілому “Простір покордоння” — і як фізичний простір, і як соціальне явище, мистецьку спільноту із власними характеристиками, та його взаємодію із новим контекстом — простором ЄрміловЦентру. Аудіовізуальні роботи, сайт-специфік інсталяції та об’єкти, що відсилають до ключових елементів ландшафту Могриці, таких як крейдяний кар’єр, степ, ріка і палюче сонце, до могрицької флори і фауни, історії та геології місця, створили безпосередньо для виставки Катерина Бучацька, Юрій Єфанов, Маргарита Журунова і Богдан Локатир, Костянтин Зоркін, Люся Іванова, Олексій Коношенко, Світлана Кошелєва, Ярослава Майстренко, Тимофій Осипов, Антон Саєнко, Оксана Солоп, Віолетта Терлига і Вікторія Телетьєн. Перформативні дії, спрямовані на трансформацію простору центру, під час виставки виконували Анна Тарадіна та Юрій Штайда. Органічно вписалися в експозицію і об’єкти Єгора Анцигіна та Наталії й Олега Коханів, привезені з Могриці.
Також на виставці були показані відео, присвячені природному і соціальному середовищу Могриці, створені художниками/цями під час резиденції, адже повноцінно презентувати медіароботи з симпозіуму є змога лише поза ним. Їх автори: Відкрита група, Томаш Гажлінскі, Марина Конєва, Денис Курдіт, Катерина Лібкінд, Сергій Малюк, Ілля Новгородов і Віталій Протосеня, Станіслав Туріна, Ольга Чекотовська.

Паралельно з виставковим проектом відбулася чергова ітерація резиденції (21.06-2.07) в Могриці, цьогоріч із темою “Зворотний зв’язок”. Під час відкриття виставки у просторі ЄрміловЦентру відбулася пряма трансляція із Могриці і глядачі мали змогу поринути в атмосферу симпозіуму “тут і тепер”. Під час іще декількох трансляцій протягом виставки можна було спостерігати на тлі характерного ландшафту question-and-answer-session з Катериною Бучацькою та перформанси від Святослава Коверзнєва і Наталії Лісової.

10 липня, на завершення виставки “Більший простір”, у ЄрміловЦентрі “по свіжих слідах” резиденції відбулася відеопрезентація результатів цьогорічного симпозіуму і зустріч із його учасника(ця)ми. У резиденції 2019 року взяли участь, разом із волонтерами, 62 учасники/ці із Харкова, Сум, Львова, Ужгорода, Вінниці, Чернігова, Києва. Було продовжено роботу кураторських груп на чолі з Юрієм Вишняковим, Олексієм Коношенком, Віталієм Коханом, Наталією Маценко та створено понад 40 робіт, від перформансів, фото, відео та камерних “лабораторних” експериментів до масштабних монументальних об’єктів. Присвячені темі “Зворотного зв’язку”, проекти торкалися проблем осмисленої взаємодії з довкіллям, антропогенного впливу на природний ландшафт і того сліду, який у свою чергу залишає на людині тісна комунікація з природою.

Учасники проекту “Більший простір”:

Єгор Анцигін, Юрій Білей, Катерина Бучацька, Відкрита група, Томаш Гажлінскі, Юрій Єфанов, Маргарита Журунова, Костянтин Зоркін, Люся Іванова, Марина Конєва, Олексій Коношенко, Наталія Кохан, Олег Кохан, Світлана Кошелєва, Денис Курдіт, Катерина Лібкінд, Богдан Локатир, Ярослава Майстренко, Сергій Малюк, Ілля Новгородов, Віталій Протосеня, Тимофій Осипов, Антон Саєнко, Оксана Солоп, Анна Тарадіна, Вікторія Телетьєн, Віолетта Терлига, Станіслав Туріна, Ольга Чекотовська, Юрій Штайда

Куратори проекту:
Наталія Маценко, Віталій Кохан, Костянтин Зоркін, Станіслав Туріна

Команда організаторів:
Ганна Гідора, Юрій Вишняков, Вікторія Бронза, Ярослава Бондарчук
________________________