В пізньорадянські часи в Харкові, з його потужним культурним, науковим та інфраструктурним фундаментом і жорстким ідеологічним контролем за художнім життям, з’являються автори, захоплені ідеєю радикального розширення поля фотографії. Вони переосмислюють традиційні підходи до цієї практики як через діалог з іншими медіумами (кінематографом, живописом), так і через пильне вдивляння в реалії приватного та публічного життя, фіксацію його неофіційних сторін.
У 1970-ті — 1980-ті та перші роки незалежної України деякі представники Харківської школи фотографії знаходилися в ситуації перманентного напруження в стосунках з локальним контекстом. Їхні методи опинялися в опозиції як до естетичного вектору влади, так і до масових смаків та уявлень про фотографію. Організовані в публічних просторах міста, виставки харків’ян регулярно закривалися, як то виставка групи «Время» в Будинку вчених в 1983, виставки в Палаці студентів ХПІ в 1987-1988, а також «Суб’єктивний фотоекспресіонізм» Бориса Михайлова, Сергія Солонського та Сергія Браткова в Харківському художньому музеї в 1994.
Міжнародне сприйняття феномену Харківської школи фотографії спирається, в першу чергу, на визнання Бориса Михайлова — єдиного українського художника, який мав персональну виставку в Музеї сучасного мистецтва в Нью-Йорку (МоМА), лауреата однієї з найпрестижніших у світі фотографічних премій Hasselblad Foundation Award. Завдяки його авторитету та зусиллям окремих дослідників, колекціонерів та інституцій, інтерес до цього явища в Україні та за кордоном в останні роки невпинно зростає. Так, цьогоріч 137 робіт харківських авторів потрапили до колекції паризького Центру Жоржа Помпіду, а Борис Михайлов був нагороджений Шевченківською премією.
«Автор у грі» стане першою масштабною виставкою, яка познайомить глядача з історією Харківської школи фотографії як історією спільноти, де визначну роль відіграє партисипативна дія, а сам фотограф є одним з головних об’єктів, навколо якого розвиваються фотографічні практики. Відмовляючись від ролі стороннього, незаангажованого спостерігача, митці фіксують власні життєві етапи, маркують своє місце в суспільстві та декларують небайдужість до тих соціальних процесів, що відбуваються навколо.
В експозицію будуть включені відомі проекти, документація перформансів та акцій як фотографів, що належать до найстаршого покоління (Борис Михайлов, Євгеній Павлов, Олег Мальований, Юрій Рупін), так і тих, чия практика активно формувалася в 1980-ті — 1990-ті роки — Роман Пятковка, Сергій Братков, Сергій Солонський, Віктор та Сергій Кочетови, Андрій Авдєєнко, Ігор Чурсін, Ігор Манко, «Група швидкого реагування» (Борис Михайлов, Сергій Братков, Сергій Солонський, Віта Михайлова). Представлені будуть і художники, що продовжують традиції Харківської школи фотографії в 2000-х — 2010-хі, поєднуючи їх з іншими мистецькими практиками — група «SOSka» (Ганна Крівенцова, Микола Рідний, Сергій Попов), група «Шило» (Владислав Краснощок, Сергій Лебединський), «Boba-group» (Юлія Дроздек, Василіса Незабаром), дует Андрія Рачинського та Даниїла Ревковського.
Відкриття відбудеться о 18.00. Виставка триватиме до 10 липня. Проект супроводжуватиме інтенсивна паралельна програма: кураторські екскурсії, лекції від дослідників фотографії, зустрічі з авторами виставки. За анонсами заходів запрошуємо слідкувати на сторінках соціальних мереж MOKSOP та ЄрміловЦентру.
Проект є результатом дослідницької роботи команди Музею Харківської школи фотографії (MOKSOP) — інституції, заснованої в 2018 році, чия діяльність спрямована на збереження, вивчення та популяризацію сучасної української фотографії. Куратори — Сергій Лебединський, Олександра Осадча, Надія Бернар-Ковальчук. Архітектор експозиції — Костянтин Зоркін.
_________________________
Для пошуку виробників і дистриб'юторів, експортерів і імпортерів товарів і послуг в Україні і за кордоном - скористайтеся базою даних компаній "КОМПАСС Україна": Безкоштовна версія www.demo.kompass.ua
