Київ поступово рухається до розвитку стартап-екосистеми та втілення концепції смарт-міста. І хоча перед містом стоїть чимало викликів, перші ініціативи вже працюють у цьому напрямку. Такими є, наприклад сервіс електронних петицій, проект «Відкритий бюджет міста Києва», державні закупівлі Prozorro.

Допомогти київській міській владі та активістам має досвід Амстердама – одної з найуспішніших стартап-столиць у Європі. Про це йшлося під час дискусії, яка відбулася за участі Рубена Ньювенхауса – співзасновника ініціативи StartupAmsterdam, співавтора книжки «Місто стартапів» та організовані Western NIS Enterprise Fund і Greencubator.
Книга «Місто стартапів» була перекладена українською мовою та вперше презентована у грудні під час Міжнародного Конгресу Мерів.

Зокрема Рубен Ньювенхаус відзначив, що Київ має розвинену екосистему стартапів, і не лише в ІТ сфері. Ідея розвитку і підтримки стартапів базується на п’яти ключових компонентах: потрібно мати доступ до талантів, фінансів, капіталів, перших клієнтів та можливість існувати в середовищі, де можна створювати зв’язки для роботи. Всі ці компоненти допомагають створити здорову екосистему стартапів та розвиватися далі містом, країною. Він переконаний, що досвід Амстердаму спрацює і в Києві.

Андрій Колодюк, голова наглядової ради Української асоціації венчурного капіталу та прямих інвестицій підтвердив, що Київ вже розвивається як великий європейський ІТ-центр. Між Києвом і Амстердамом багато спільного: по-перше, люди – які працюють задля розвитку міста і володіють англійською мовою, що важливо для співпраці між країнами і містами. По-друге, наявність інвесторів, яких налічується 40 учасників і 25 інвестиційних фондів. Завдяки підприємницькому таланту людей та їхній кваліфікованій роботі Київ стає потужним центром розвитку ІТ-сектору. Важливо і те, що Київ є місцем інвестиційної діяльності та ІТ-хабом цілої України. Зокрема, існує величезна кількість бібліотек, розвиток яких потрібно доручити молодим людям, і перетворити їх на платформи для створення та реалізації ідей і проектів.

Проте становлення міста стартапів вимагає зусиль не лише від підприємців. Значну роль відіграє освіта. Ірина Озимок, керівник Програми місцевого економічного розвитку Western NIS Enterprise Fund, відзначила ініціативи, які вже зараз допомагають школярам та студентам розвивати підприємницький дух та інноваційне мислення. Фонд Western NIS Enterprise Fund запроваджує різні альтернативні проекти. Наприклад, Українська Академія Лідерства. Тут студенти займаються волонтерською діяльністю, яка частково пов’язана з бізнес-елементами. Таким чином вони вчаться мислити як підприємці та розуміють процес розвитку стартапів. Українці мають розвивати підприємницький дух ще в школі та в університетах. Тому ми з залюбки підтримали ідею видання книжки "Місто стартапів" українською мовою, щоб наша молодь розуміла, як стартапи можуть стати драйвером розвитку економіки міст.

Важливу роль грає і підтримка міської влади. У дискусії взяв участь Юрій Назаров, начальним управління інформаційно-комунікаційних технологій та координатор ініціативи Kyiv Smart City, який прокоментував зусилля, які київська влада докладає для підтримки інноваційних рішень для міста. Київська міська влада створила платформу Kyiv Smart City Hub. Кожен інноватор може прийти та запропонувати зручні сервіси для громадян. Якщо ідея цікава, то місто бере на себе зобов’язання її реалізувати. Вже створені такі програми як «Поліклініка без черг», проект «Open World» (додаток для незрячих людей) та «Розумні дороги». Київська міська влада сприяє тому, щоб стартап став бізнесом.

Міська влада та сектори стартапів мають працювати разом, щоб розвивати місцеву екосистему. Але для цього міська влада має почати мислити як стартап – це і буде передумовою для впровадження дієвих змін у політиці. І усе що потрібно – це підприємництво і воля працювати з усіма зацікавленими сторонами в місті.