Сьогодні, 12 червня 2018 року, о 12.30 в Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут» відбудеться урочисте відкриття пам'ятної дошки Миколі Олександровичу Чернаю, першому професору-хіміку який пропрацював у виші майже 30 років (1886–1912 рр.).

Саме Миколі Олександровичу ХПІ зобов’язаний створенням лабораторії неорганічної й аналітичної хімії, яка згодом переросла в кафедру, а потім — у факультет неорганічної хімії. Він зробив наукові відкриття, що сприяли розвитку технологій у галузі оборонної промисловості, зокрема, у створенні бездимного пороху. В Науково-технічній бібліотеці НТУ «ХПІ» зберігаються видання з автографом вченого.

Меморіальну дошку встановлять на одній з найстаріших будівель університету — хімічному корпусі, де працював Микола Олександрович. Пам’ятний знак виготовили за рахунок коштів рідних та близьких вченого.

Довідка:

Професор Микола Олександрович Чернай народився 7 липня 1849 року в Харкові, в родині основоположника української школи зоологів Олександра Вікентійовича Черная, у якого свого часу вчився Нобелівський лауреат І. І. Мечников. По лінії батька рід М. О. Черная веде початок від чеського й польського лицарства, по лінії ж бабусі — від видатного математика й фізика Леонарда Ейлера.

Навчаючись у 2-й Харківській гімназії, Микола з 15 років почав відвідувати лекції вже тоді відомого хіміка М. М. Бекетова. Скінчивши гімназію із срібною медаллю в 1886 р., М. О. Чернай вступив до Харківського університету, де під керівництвом професора М. М. Бекетова виконав свої перші наукові праці. Після закінчення фізико-математичного факультету (1870 р.), він захистив кандидатську дисертацію «О влиянии давления и разжижения на возгораемость взрывных газовых смесей».

Спільну з М. М. Бекетовим статтю та свою першу наукову доповідь молодий вчений опублікував у «Трудах ІІІ съезда естествоиспытателей» у Києві в 1871 році. Отримавши звання магістра, в 1873 році Миколу Черная, як найбільш талановитого молодого ученого, направили на навчання до Німеччини. Працюючи під керівництвом іменитих вчених того часу: хіміка Бунзена, фізиків Кірхгофа і Гросмана, Микола Олександрович зробив відкриття в галузі дисоціації Н Sе та інших газів, які увійшли в подальшому до знаменитого підручника Бунзена. Після закінчення навчання М. О. Чернай захистив у 1876 році дисертацію «О воспламенении газовых смесей». Ця праця сприяла розвитку технологій у галузі оборонної промисловості, зокрема, у створенні бездимного пороху.

Харківський технологічний інститут, що відкрився в 1885 році, в перший же рік своєї діяльності запросив М. О. Черная до викладацької роботи. У 1907 році виступив з доповіддю на 1-му Менделєєвському з'їзді.
Микола Олександрович дослужився до звання дійсного статського радника, професора хімічних наук, мав великий будинок на Катеринославській (нині вул. Полтавський шлях).

За два дні до смерті він ще працював за своїм столом. Останні його слова були: «Прощайте, йду у вічність…». Помер Микола Олександрович 22 листопада 1912 року. Поховали його за правилами лицарського кодексу честі (в партикулярному мундирі з двома срібними трояндами на лацкані і зі шпагою) на лютеранському кладовищі на Пушкінській. Пізніше його прах було перенесено на почесну алею 13 кладовища.

За відмінну службу і особливі праці він нагороджений орденами Св. Станіслава 2-го, Анни 2-го, Володимира 4-го ступенів.