Крім традиційних для сільського господарства озимого та ярового клину, пасічники виділяють так званий «медовий клин», до складу якого входять посівні площі культур-медоносів (соняшник, ріпак, гречка, горох, гірчиця, конюшина, фацелія, коріандр, буркун, тощо).

Для розвитку бджільництва важливо, щоб «медовий клин» складав достатню частку у загальному обсязі посівних площ України.

«На сьогодні медовий клин складає понад 8,7 млн. га, з них близько 6,3 млн. га — соняшник, 1,3 млн. га — ріпак, інші медоносні посівні культури — 1,1 млн. га”, - вважає Валерій Курейко, бджоляр та співвласник ТМ “Знатний Мед”.
На думку експерта, з вказаних площ бджоли потенційно можуть зібрати до 700 тис. тонн квіткового нектару, що відповідає приблизно 175 тис. тон меду.

При цьому, медоносна база в Україні не обмежується тільки польовими культурами, адже рослини-медоноси також ростуть у лісах та лісополосах (наприклад, липа, акація, дикі плодові дерева, кущі та ягоди), а також на луках, пасовищах, на берегах річок і водойм (медоносні трави). Дикорослі медоноси грають вкрай важливу роль для збору таких цінних видів меду як акацієвий та липовий, а також лісового та лугового різнотрав'я.
-----------------