Економічний ефект від нововведень чиновників – мінусовий, - експерти

Новий порядок проведення оцінки майна, що набрав чинності з 01 листопада 2013 року, за твердженням чиновників Фонду Держмайна та окремих міністрів, покликаний збільшити надходження до бюджету України. Судити про ефективність нових правил оцінки поки ще рано, але є обставина, на яку варто було б звернути увагу. Мова йде про те, що в жодному документі, підготовленому в якості обгрунтування необхідності та доцільності введення нового порядку оцінки, в жодному інтерв'ю, ні в якому іншому, більш-менш офіційному джерелі, не наводиться жодної цифри, що характеризує прогноз збільшення надходжень до бюджету.

Дуже нетипова склалася ситуація: реформування сфери діяльності, що покликана вплинути на дохідну частину бюджету країни, проводиться без економічного обгрунтування. Складається враження, що економічний ефект від нововведень не прораховували ні у ФДМУ, ні у відповідних Міністерствах.

У даній статті ми спробуємо виправити помилку чиновників і підрахувати економічний ефект, який може дати новий порядок оцінки майна бюджету України.

Щоб не заглиблюватися в тонкощі професійної діяльності оцінювачів, розглянемо лише один сегмент оподаткування, найбільш чутливий для населення країни - операції з нерухомістю. Для початку сформуємо основні напрямки, що впливають на відрахування до бюджету. Таких напрямків можна визначити два:
1. Розмір податків, сплачуваних до бюджету платниками податків-фізичними особами при операціях з нерухомим майном.
2. Розмір податків, сплачуваних до бюджету та інші фонди фізичними особами шляхом відрахувань із заробітної плати та інших доходів.

Розглянемо зазначені напрямки.
1. Розмір податків, сплачуваних до бюджету платниками податків-фізичними особами при операціях з нерухомим майном.
Згідно з нормами чинного законодавства, до 1 листопада 2013 р. для проведення будь-якої угоди з нерухомістю визначалася "ринкова" вартість такого майна.
Саме "ринкова" вартість характеризувала одержуваний від угоди дохід і, відповідно, була базою для оподаткування. Виняток становили угоди купівлі-продажу, у разі, коли ціна продажу, зазначена в договорі купівлі-продажу, перевищувала величину "ринкової" вартості.
У таких випадках базою оподаткування була ціна, зазначена в договорі купівлі-продажу.
З 01 листопада 2013 року в якості мінімальної величини бази оподаткування став використовуватися інший вид вартості, а саме "оціночна" вартість майна. Що собою являє з економічної точки зору "оціночна" вартість, і який з параметрів нерухомості даний вид вартості характеризує - не знає ніхто. Відомо лише те, що "оціночна" вартість - це величина, яка на 10-15% нижча"ринкової". Про це в одному зі своїх інтерв'ю заявив Голова Фонду Державного майна України А. Рябченко.

Сумніватися у правдивості слів чиновника такого рангу, тим більше очільника організації, яка є безпосереднім регулятором оціночної діяльності, звичайно ж, не будемо. Ось тільки виникає питання про наповнення бюджету: якщо база оподаткування зменшується на 10-15%, отже, зменшується і величина відрахувань до бюджету. А база оподаткування у нас якраз і зменшується на ту саму різницю між "ринковою" вартістю і "оціночною".

Що стосується випадків, коли в договорі купівлі-продажу вказана ціна, вища "оціночної", то в цьому випадку ніяких змін у базі оподаткування не відбувається. Отже, отримуємо по 1 напрямку мінус 10-15 % надходжень до бюджету через зміни виду вартості, яка виступає в якості мінімальної бази оподаткування.

Адже давно відомо, що тільки "ринкова" вартість відображає реальний дохід, який можна отримати при відчуженні майна. Використання будь-якого іншого виду вартості обов'язково веде до фінансових втрат або власника майна, або набувача такого майна, або держави, як одержувача податків. Як приклад, можна нагадати історію Криворіжсталі. Справа в тому, що специфіка оцінки даного підприємства на першому етапі приватизації особливого резонансу не отримала. Тому, не багато хто знає, що при приватизації даного комплексу не визначалася його "ринкова" вартість, як це передбачають інші моделі приватизації державного майна. Для приватизації була проведена, так звана, "стандартизована" оцінка, виконана відповідно до "Порядку визначення початкової вартості пакетів акцій", затвердженого Наказом того ж ФДМУ № 105 від 23.01.2004 р., яка не має нічого спільного з "ринковою" вартістю даного майна.

Скільки недоотримав бюджет від таких "розрахунків", писалося вже не раз повторюватися немає ніякого сенсу. Важливіше те, що за своїм економічним змістом, згадана "стандартизована" оцінка якраз і була "попередницею" тієї самої "оціночної" вартості, яку сьогодні ФДМУ через Постанова Кабінету Міністрів намагається застосувати до оцінки майна для цілей оподаткування.

З наведеного можна припустити, що чиновники ФДМУ або не в змозі робити висновки навіть із власних помилок, що ставить під сумнів професіоналізм працівників даного органу влади, або абсолютно свідомо впроваджують таку систему розрахунків бази оподаткування, яка призведе до зниження надходжень податків до бюджету держави.

2. Розмір податків, сплачуваних до бюджету та інші фонди фізичними особами через відрахування із заробітної плати та інших доходів.
Як відомо, кожна працююча людина сплачує податки з величини заробітної плати. І не тільки податки. Також до заробітної плати прив'язані і виплати в соціальні Фонди, включаючи Пенсійний Фонд. Якщо людина втрачає роботу, вона автоматично припиняє і відповідні виплати. Очевидно, що чим більше людей в країні забезпечені роботою, тим більше коштів перераховуються до бюджету і в позабюджетні фонди.

До 1 листопада 2013 року у сфері надання послуг з оцінки були зайняті понад 15 тисяч осіб: це понад 10 тисяч оцінювачів, а також помічники оцінювачів, стажисти, бухгалтери оціночних фірм, секретарі та ін.
Після 1 листопада 2013 року більшість із цих 15 тисяч людей залишилися без роботи. Отже, вони перестали відраховувати податки та інші обов'язкові платежі. Цілком імовірно, що частина цих безробітних звертатимуться до служби зайнятості, і держава змушена буде оплачувати їм допомогу з безробіття. У якому місці тут могли чиновники побачити зростання платежів до бюджету - загадка. Очевидно, що і по 2-му напрямку оціночної діяльності ми також спостерігаємо мінус для бюджету. Дивно, бо ж Міністерству доходів і зборів не склало б труднощів підрахувати, на яку величину зменшаться надходження до бюджету від припинення діяльності понад 3000 суб'єктів господарювання.
У підсумку виходить, що за обома основними напрямками, від яких могли б збільшитися платежі до бюджету після введення нового порядку оцінювання майна, ми маємо суцільні мінуси. Оскільки ні Фонд держмайна, ні Кабмін не оприлюднили жодних розрахунків та обгрунтувань джерел підвищення наповнюваності бюджету від застосування нового порядку оцінювання майна, немає підстав вважати, що наше обгрунтування, яке показує зниження надходжень до бюджету, є помилковим.

На тлі оприлюдненого Проекту бюджету на 2014 рік з дефіцитом понад 60 млрд. грн., необдумані рішення, що призводять до зниження і без того нестійкої дохідної частини, виглядають як мінімум , "економічною диверсією".

В'ячеслав Незваний Відкритий Клуб незалежних оцінювачів (ВІКНО)